Роздуми над вічним

Привіт друзі. Сьогодні знову насолоджувався життям. Можна сказати, все що зараз відбувається в моєму житті - то певний подарунок долі. Хто знає, заслужив я на нього чи ні... та якщо вірити циганці, яка гадала мені ще в далекому 2013, (приставши до мене в парку міста героя Сміла), то це було видно ще по моїм лініям на руці...

Хто знає чого я зараз за неї згадав... Та якось згадалось...

Стосовно самих роздумів над вічним. Згадався фільм сонцестояння, де програвався сюжет ритуала із принесенням людей в жертву...

Так от, був в тому сюжеті такий момент, що жителі комуни (своєрідної групи людей за релігійними інтересами) досягаючи свого повного життєвого циклу (на їх думку це 72 роки) відважувались на евтаназію за допомогою дуже своєрідного вчинку - "приг і долі..."

До чого це я??? Ах так, зараз же рік дракону... а це значить що вже 36, років, мені... Напевно, будь я членом комуни то цей рік був би для мене екватором... Цим цей рік виявився для мене мега позитивним...

З дня мого ДН пройшло майже 6 місяців (цікаво, що весь цикл у фільмі налічував саме 6 повторень китайського кола із 12 років (не згадується як його точно назвати). І мені важко судити що таке сталось якщо і сталось саме в цей день. Принаймні в мене все пройшло спокійно. Сімейне коло, шашлик. А ні, згадується що моя кішка загнала кіготь псу в носа, коли ми взяли її з собою... ото так знайомство.

Знову відволікся... до чого я... напевно до того, що момент коли людині виповнюється 36 років - це той час коли трапляються дива. Цікаво, що про ці дива людина часом дізнається через Ннн років, часом взагалі не підозрює а з часом починає відчувати заздалегіть... хз за скільки, можливо за цих же 6 місяців...

Давайте далі пофантазуємо... 36*12= 432місяці далі так і хочеться продовжити 1, пуск 😅

Ну, а щоб роздуми над вічним не були такі нудні, додав кілька неймовірно прекрасних краєвидів, що варті того, щоб їх запам'ятали на все життя...

Ось такий от вийшов каламбур. Хоч і не космічний борщик, та щось я намішав всього й відразу...